- приручення
- -я, с.1) Дія за знач. приручити.2) розм. Справа, доручена кому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
приручення
Смотреть что такое "приручення" в других словарях:
приручення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
приручиня — ня, с. Пт. Приручення … Словник лемківскої говірки
